Особистий сімейний лікар, скасування прив'язки до конкретної поліклініки і пакети гарантованих безоплатних послуг, - з 2017 року в Україні має запрацювати модель страхової медицини, в якій медики будуть фінансово зацікавлені в кількості своїх пацієнтів та якості їхнього лікування.

Принаймні з таким анонсом виступила команда в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, яка увійшла до Кабінету міністрів у липні-вересні цього року.

За задумом авторів реформи, протягом трьох років українська система охорони здоров'я повинна перейти від радянської моделі фінансування до сучасної страхової.

Але експерти сумніваються, що перехід почнеться у зазначений термін: поки плани МОЗ озвучуються лише на словах, а конкретних рішень на папері - немає.

Як це працює в розвиненому світі

Умовно кажучи, в розвинених країнах діють три моделі страхової медицини. Одна з найвідоміших - американська, де кожен страхується самостійно в приватних страхових компаніях, хоча частину внесків може покривати і роботодавець. Як розповіли кореспонденту ЛІГА.net кілька українців, які живуть в США, в середньому поліс коштує 200-300 доларів в місяць, при цьому звичайні візити до лікаря залишаються платними - 25 доларів за прийом, а витрати на лікарню страховик починає покривати, тільки коли вони перевищують тисячу доларів. У двох інших моделях задіяно державне страхування. У німецькій страховим внеском обкладається роботодавець: поки працюєш - застрахований ти і твоя сім'я. Британська модель створена з філософією, що медицина та інші соціальні послуги - право громадян. Людина застрахована не тому, що працює, а тому, що є громадянином країни.

"Цю філософію ми і будуємо в своїй системі. Тому і не вводимо внески з роботодавців, а використовуємо загальні податки", - розповів в коментарі ЛІГА.net заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Що пропонує МОЗ

Перехід на страхове фінансування медицини планується провести протягом трьох років, до 2020 року. Перші зміни для українців і лікарів повинні початися вже з наступного року.

"В Україні страховою медициною прийнято називати або персональне страхування в приватних компаніях, або страхування співробітників роботодавцями. І всі думають: ага, значить, нам тепер доведеться платити гроші і купувати страховку. Ми говоримо про страхову модель медицини, яка не передбачає ніяких додаткових внесків. Вона базується на тих податках, які ми і так платимо. Але тепер держава буде їх використовувати на страхування на випадок хвороби. Така модель діє у Великобританії, скандинавських країнах ", - пояснив заступник міністра.

Міністерство охорони здоров'я планує використовувати загальні податки, які акумулюються в державному бюджеті, але наголос робити на страховому принципі: оплачується результат. З 2017 року система запрацює для первинної медичної допомоги - педіатра, терапевта, сімейного лікаря. "Це той лікар, з яким у пацієнта повинен бути постійний контакт. Як у всій Європі: коли людина хворіє, вона відразу дзвонить своєму лікарю", - пояснив Ковтонюк.

Радник в.о. міністра охорони здоров'я Олександр Жигінас в коментарі ЛІГА.net уточнив, що до 80% проблем зі здоров'ям українців можуть бути ефективно вирішені саме на первинному етапі. "Це робота на попередження, де профілактика завжди краща за лікування. Реформа первинки стосується 100% українців - як людей, які мають проблеми зі здоров'ям, так і здорових, які не хочуть хворіти. Способи організації ефективного первинної ланки давно відомі і добре вивчені. Початок реформи саме з первинки вирішує багато завдань, і її наслідком має стати реальний результат для максимальної кількості людей. Після первинки реформа перейде на інші рівні ", - зазначив він.

За задумом МОЗ, лікар буде отримувати дохід за конкретну людину, яка уклала з ним договір, а не за віртуальною тарифною сіткою зарплат. Це повинно мотивувати до якісного надання послуг. "Ті лікарі, до яких ідуть багато пацієнтів, зможуть добре заробляти в такій системі", - пояснив Ковтонюк.

Хто буде страховиком

Роль страховика виконуватиме Національне агентство медичного страхування. Це агентство повинно укласти контракти з центрами первинної медичної допомоги, поліклініками, приватними медичними практиками. У контрактах буде прописано, що кошти виділяються за конкретного пацієнта по конкретному тарифу.

Яким буде цей тариф, Павло Ковтонюк поки не говорить: "Я не хотів би називати остаточні цифри: закінчимо розрахунки і скоро озвучимо. Можу сказати, що тариф буде варіюватися з поправкою на вік і стать пацієнта. Наприклад, діти вимагають більше уваги, ніж здорові молоді чоловіки. А значить, і тариф повинен бути вищим".

Національне агентство буде тільки оператором страхових коштів. За ним закріплять лише кілька функцій. Перша - укласти контракти з постачальниками медичних послуг, друга - контроль якості, і третя - збір інформації та статистики.

"Корупційні ризики, я вважаю, мінімальні. Агентство не має розподіляє кошти вручну. Кому платити - вирішує пацієнт. А у агентства є чітка вказівка, скільки і куди платити в залежності від вибору пацієнта. Фактор адміністративного ручного розподілу коштів ми знімаємо. Все робиться автоматично" , - стверджує Ковтонюк.

"Взагалі, корупційних ризиків немає там, де немає грошей. Але, наприклад, створення окремого страхового фонду містить більше корупційних ризиків, які ще складніше контролювати. Саме тому буде створений оператор засобів, який не володіє цими грошима, але забезпечує прозорі операції з ними, спрямовуючи кошти з державного бюджету лікарям за конкретні послуги для людей ", - додав Жигінас, відповідаючи на питання ЛІГА.net.

Що змінюється для пацієнтів

З 2017 року кожен громадянин повинен укласти договір з конкретним лікарем. Вибір не обмежений: МОЗ скасовує прив'язку до місця прописки чи проживання. "Люди можуть самі вибрати хорошого лікаря, якому довіряють і який буде обслуговувати всю родину. Лікарі будуть отримувати зарплату за фактом підписаних договорів. За фактом того, що ви його вибрали. Зарплати в традиційному розумінні у них більше не буде. Дохід залежить від того, скільки пацієнтів. Мало - значить, дохід буде низьким. Досить - хорошим. Розрахунок на те, щоб лікар був фінансово мотивований надавати якісні послуги, а не сидіти на зарплаті, тому що у нього диплом є. Думаю, лікарі при такій системі самі ходитимуть за пацієнтами ", - говорить Ковтонюк.

За його словами, зараз закінчується робота над переліком послуг, які будуть входити в страховий пакет. "Це дуже важливо. Повинні бути чіткі зобов'язання між сторонами: на що пацієнт має право і на що лікар має право. Наприклад, виклик лікаря додому: потрібна чітка аргументація, в яких випадках це можливо, - пояснив заступник міністра. - Те ж саме стосується лабораторних послуг. Ми ще вивчаємо це питання. Дуже хотілося б включити їх в пакет, але треба до кінця вивчити їх наявність в конкретних поліклініках. Працюємо з регіонами, щоб нам дали таку інформацію. На мій погляд, краще почати з меншого, але дати людям 100% і з часом розширити пакет послуг, ніж пообіцяти багато і не виконати ".

А ось ремонти поліклінік, модернізація і сервіс під страхову програму не потрапляють - уряд не може собі цього дозволити. "Це справа власників, - вважає Ковтонюк. - У більшості випадків власниками є місцева влада. Працюємо з ними, щоб вони нам допомагали і почали приводити в порядок свої медичні установи".

Реакція лікарів

Сімейний лікар в селищі Краковець (Львівська область) Ігор Заставний працює на півставки. Його зарплата на цій роботі сьогодні не перевищує 950-1000 гривень.

"Так, як зараз, вже не можна продовжувати існувати. Я не знаю, правда, як вони це будуть втілювати в життя, але сама ідея дуже хороша", - розповів він ЛІГА.net. За його словами, реформа збільшить кількість звернень людей до сімейних лікарів, а відповідно, зацікавленість лікарів і якість профілактики хвороб.

"Якщо ти хороший лікар, то люди до тебе будуть їхати навіть на велику відстань. А якщо ти, не хочу колег образити, умовно кажучи, погано виконуєш свої обов'язки, то невідомо, чи варто тримати таких людей в медицині", - додав він.

Ігор Заставний уточнив, що серед лікарів є і багато скептиків, які не до кінця розуміють механізми страхової медицини. "І дуже багато колег вважають, що нам взагалі потрібна платна форма медицини, щоб людина оплачував послуги лікаря в касу. Але я не думаю, що це краще", - зазначив медик.

Рівненський дитячий лікар Павло Сільковський в бесіді з ЛІГА.net звернув увагу на те, що точної інформації про те, як саме повинна функціонувати страхова медицина в Україні, дуже мало: "Так, кажуть багато, але в основному це загальні фрази. Тому думки колег дуже різняться. Я не бачу істотного переважання якоїсь думки. Тут позначається ще і тотальна недовіра до всього, що говорить або робить влада. Я намагаюся бути в темі, але і сам плутаюся в тому, що говорять чиновники".

Більшість лікарів, каже він, підтримують зміни, але недовіра до влади нівелює бажання реформи: "Насправді, реформі має передувати потужна інформаційна кампанія з чіткими меседжами як для пацієнтів, так і для медиків".

Поки тільки розмови

Як розповіла ЛІГА.net експерт Зоряна Черненко, пропозиції МОЗ щодо страхової медицини співзвучні тим, які в експертному середовищі обговорюються вже більше десяти років. "Але ніяких конкретних рішень немає. Конкретні рішення - це хоча б проекти нормативних актів. Тоді можна щось обговорювати. Поки є тільки загальні фрази. Немає проектів, немає рішення Кабміну навіть про затвердження концепції. І концепції, знову ж таки, недостатньо. Ми бачили по концепції децентралізації, що одна справа її написати, але куди важливіше, які рішення потім приймають, які закони голосують " , - зазначила вона.

За її словами, нормативні акти ще до затвердження повинні пройти громадське обговорення, узгодження в міністерствах: "Час йде, 1 січня скоро настане, а документи ще навіть не обговорювалися. І якщо з 1 січня починати виділяти кошти безпосередньо лікарям, це означає, що до 1 січня мають бути укладені всі контракти. Тому системно, для всієї країни - я думаю, ми вже не встигаємо. Хіба що буде надвелика політична воля Кабміну, і вони за два місяці зроблять всю роботу ".

У команді Уляни Супрун стверджують, що все встигнуть. "Важливо розуміти, що мова йде не про те, щоб просто взяти черговий закон або постанову і спустити їх на виконання. Мова про те, що з 1 січня починається впровадження нової системи, яка буде проходити в кілька етапів. У цьому процесі будуть визначені чіткі завдання для всіх і час на їх виконання. Наше завдання - максимально пом'якшити цей перехід, зробити його зрозумілим і необтяжливим для лікарів і пацієнтів ", - сказав Жигінас.