18 червня 1583 року в Лондоні було зафіксовано перший у світі задокументований випадок страхування життя - якийсь У. Гіббонс був застрахований на суму 383 фунти. Тож можна вважати, що сьогодні 433-я річниця з дня укладання першого задокументованого договору страхування життя.

Страхування життя - це договір між фізичною особою і страховою компанією, укладений на умовах виплати певної суми грошових коштів після закінчення дії договору або при настанні страхової події, пов'язаної з життям і здоров'ям людини.

Найбільш ранні згадки про формування фондів грошових коштів та розподілу збитку за ризиками життю і здоров'ю людини відносяться до періоду античності.

Свідченням тому можна вважати перші взаємні каси римських професійних і військових колегій, а також похоронні релігійні каси.

Метою колегій була матеріальна допомога її членам в скрутних випадках життя і підтримка сім'ї померлого. При цьому існував вступний внесок або періодичні щомісячні внески, а в разі смерті її члена спадкоємцю померлого виплачувалася сума для витрат на поховання та на підтримку осиротілої сім'ї. Але право на отримання страхової суми відпадали в разі несплати чергового місячного внеску.

Такі ж «похоронні клуби», як у Римі,  в той же час були і в Індії: люди допомагали коштами рідним тих, хто помер.

Найпростіші форми взаємного особистого страхування існували і в епоху середньовіччя в рамках ремісничих цехів і гільдій.

Колектив ремісників і торговців виступав і як колектив страхувальників, і як страховик. Відносини виникали як в цехах, так і в гільдії. Об'єднання ремісників надавали матеріальну допомогу своїм членам та їхнім родинам при нещасних випадках, хворобах або смерті. Розмір збитку, як і сума допомоги, розподілялися на всіх членів об'єднання. Члени гільдії колективно покривали збиток торговця в разі пограбування каравану або корабельної аварії. Ремісники надавали допомогу членам цеху або їхнім сім'ям при настанні нещасних випадків, хвороби або смерті. Чітко була визначена необхідність страхування.

Страхування життя як особливий вид підприємництва з'явився в Європі на рубежі XVII-XVIII ст. як доповнення до морського страхування. Поряд зі страхуванням кораблів і вантажів стали укладати договори страхування життя капітанів кораблів. Далі англійський підприємець Джеймс Додсон в 1663 році зібрав всі дані по різних лондонських кладовищах, розрахував середній вік померлих, їх число за рік і застосував цю статистику для розрахунку страхових премій. В історії страхування вважається, що саме йому належить роль родоначальника в застосуванні наукового підходу до організації страхування життя.

Перша спеціалізована страхова компанія зі страхування життя «Суспільство гідного життя» була створена в 1740 році, а в 1762 році з'явилася страхова компанія «Суспільство справедливого страхування життя» (Equitable Life Assurance Society). У 1765 році ця компанія була офіційно зареєстрована як товариство взаємного страхування. Це товариство займається страхуванням життя донині. Воно вважається найстарішим у світі товариством взаємного страхування, яке здійснює страхування життя.

Страхування життя, вже як інструмент інвестування, з'явилося в Америці в 1840 році і до 1900-го кількість компаній і охочих застрахувати своє життя зросла в кілька десятків разів.

На кінець XIX століття операції страхування життя набули широкого поширення у всіх розвинених капіталістичних державах.

Страхування життя, як інструмент надійного вкладення коштів, є досить популярним інструментом у світі для інвесторів і людей, які піклуються про фінансовий захист своєї сім'ї.

В економічно розвинених країнах на страхування життя припадає від 37% до 78% зборів премій страхових компаній і переважна більшість укладених договорів страхування. Резерви з особистого страхування і особливо довгострокового страхування життя є одним з основних джерел внутрішніх національних інвестицій.

Отримати грамотну консультацію з приводу страхування життя, накопичувального страхування та пенсійного страхування можна у фахівців СК "Рідна" за тел.: 050-352-85-76