Сім'ї нещодавно загиблих у Пакистані українських альпіністів отримають страхову виплату в розмірі до 50 тис. грн. від української страхової компанії не раніше, ніж перед Новим роком.

Про це "Інвестгазеті" повідомили в харківському клубі альпіністів.

Представники страховика пояснили: у договорі страхування від нещасного випадку та медичних витрат, який альпіністи уклали з ним, не були вказані довірені особи-вигодонабувачі страховки. Тому за законом родичам, перш ніж отримати компенсацію, потрібно вступити в права спадкування.

Відсутність пункту "вигодонабувачі" у договорі - поширена практика страхування українських туристів. У компаніях пояснюють це ментальністю українців, які уникають думок про смерть. Але більш правдоподібно інше, неофіційне пояснення: відсутність такого пункту допомагає страховикам затягувати виплати на півроку і більше.

У випадку з альпіністами страхова компанія готується платити - тероризм в її полісах включено до переліку тих, що покриваються.

Більшість учасників ринку туристичного страхування цей ризик, так само як ризики "революція", "громадянська війна", "народні хвилювання", "військові дії", відносять до розряду форс-мажорів і виплати за ним не здійснюють.

Куди не треба їхати

Багато компаній не продають захист на території тих держав, які підпадають під санкції ООН, що включають заборону на турпоїздки. Це Ліван, Сомалі, Судан, КНДР, Афганістан, Сьєрра-Леоне, Кот д'Івуар, Лівія, Іран.

Деякі страховики продають страховки в усі гарячі точки, але тільки у вигляді винятків. Наприклад, корпоративним клієнтам на індивідуальних умовах.

Інша справа країни, де немає явної загрози для туристів і які здаються українцям безпечними - Ізраїль, Пакистан, Туреччина, Єгипет. Експерт з туристичного страхування Зоя Сазонова зазначає: після повідомлень про масові заворушення в Туреччині та Єгипті кількість виїжджаючих в ці країни туристів знизилася всього на 3-4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. "Наших людей форс-мажорами не налякаєш. Бували випадки, коли ми відзначали навіть зростання потоку відпочиваючих туди, де відбуваються народні хвилювання або природні катаклізми", - згадує Сазонова.

Туристам, які збираються в ці країни, страховики в послугах не відмовляють. Хоча можуть і підняти ціну.

Експерти відзначають: в даному випадку ключову роль грає навіть не вартість поліса, а дотримання його умов. "Важливо розуміти: якщо туристу камінь впав на голову на території готелю або на екскурсії - його лікування страховиком буде сплачено. Але якщо таку травму він отримав, беручи участь в місцевій демонстрації, ніхто не стане компенсувати медичні витрати", - пояснює представник страхової компанїї Мирослав Бойчин.

Ризик і захист

У договорі також має бути передбачено: якщо турист вже перебуває в чужій країні на момент, коли в ній починаються військові дії, безлад або інші небезпечні події, то його лікування, якщо постраждає, оплачується страховиком в повній мірі.

Експерти радять у таких випадках все ж перервати поїздку і повернутися на батьківщину. "Якщо шпиталі будуть переповнені або інфраструктура охорони здоров'я порушена, ми при всьому бажанні не зможемо забезпечити належну медичну допомогу", - каже Мирослав Бойчин. Щоб не втратити гроші, він рекомендує туристам купувати на додаток до стандартної медичної страховки ще й опції захисту від невиїзду, переривання поїздки, а також повернення коштів на випадок втрати багажу. "Це порівняно недорого, але дозволяє компенсувати витрати, пов'язані з таким подорожжю", - пояснює страховик.

Основна проблема масового страхового захисту українців за кордоном полягає в тому, що більшість полісів продаються в комплексі з турпутівками. Туроператорам, щоб знизити вартість поїздки, вигідно пропонувати тільки недорогі медичні поліси з мінімальним набором ризиків. Такий захист дозволяє отримати медичну допомогу в стандартних ситуаціях - травми в готелях і на екскурсіях, гострі вірусні захворювання, отруєння. Все, що виходить за їхні межі, компенсації не підлягає. "Зараз кращим рішенням для туристів буде відвідування офісу страховика, щоб на місці визначити, як можна себе захистити там, куди вони їдуть", - рекомендує президент ЛСОУ Наталія Гудима. За її словами, в 2013 році відзначається зростання таких звернень, але масового попиту на купівлю полісів в офісах страховиків немає.