Страхування життя необхідне для захисту інтересів, пов'язаних з життям і смертю страхувальника. Є два основних види страхування життя - ризикове і накопичувальне. Договори ризикового страхування укладаються на певний строк, якщо за цей час застрахована особа помре (або настане інший страховий випадок, наприклад, травма або отримання інвалідності), то зазначені в полісі особи (бенефіціари) отримають обумовлену при покупці поліса суму. Якщо ж людина доживе до кінця дії договору, то гроші залишаться страховій компанії. Такий вид страхування вибирають люди, які побоюються раптово померти або втратити працездатність. Наприклад, глава сім'ї взяв великий кредит у банку під заставу квартири. Якщо він раптово загине, всі виплати по залишку кредиту зробить страхова компанія. При цьому квартира залишиться у власності у сім'ї позичальника. Вартість такого поліса становить 400-600 грн на рік.

Другий різновид страхування життя - накопичувальний. Протягом дії поліса (10-20 років) застрахований щорічно перераховує страховій компанії певну суму грошей, а після закінчення терміну договору отримує на руки не тільки накопичені кошти, а й інвестиційний дохід (за законом мінімальна дохідність 4%, але є компанії, які за минулий рік забезпечили клієнтам 18%).

Страхові компанії пропонують безліч різних програм, але є загальні правила. Якщо людина вмирає до закінчення терміну дії договору, то обумовлена ​​сума виплачується бенефіціарам. Можна передбачити виплату страхової суми і в разі отримання інвалідності.

Розмір страхової премії (суми щорічного платежу) може залежати від віку, статі та стану здоров'я застрахованого. Тому клієнтів часто просять заповнити медичну анкету або пройти медогляд. Для багатьох програм існують обмеження за віком або станом здоров'я: людям, що не відповідають певним критеріям, або просто відмовляють у страхуванні, або пропонують нестандартні і дорожчі варіанти. Щоб розрахувати можливі ризики, враховуються навіть професію і захоплення людини. Наприклад, якщо вчитель або продавець чоловічої статі у віці 35 років захоче застрахуватися на рік від нещасного випадку на суму 10 000 грн, то за поліс йому доведеться заплатити всього 125 грн. Робота журналістів, дресирувальників диких тварин та інструкторів з водіння в автошколах куди більш пов'язана з ризиком, ніж викладання, тому представникам цієї професії доведеться викласти 201 грн. Випробувачу, каскадерові, рятівнику, інкасатору або будівельникові потрібно розщедритися на 251 грн. Захоплення спортом виллється в додаткову копієчку: навіть невинні шахи та більярд вважаються нехай і мало ризикованим, але все ж видом спорту, і тому вони додали б до страхової премії 20 грн.

Сила переконання

Одна з причин, з якої українці не страхують своє життя, - їм просто ніхто цього не пропонує, практично немає реклами лайфового страхування. Далеко не всі страхові компанії готові докладно розповідати потенційним клієнтам про переваги такого виду страхування. Та й людям зовсім не хочеться думати про свою смерть, а тим більше щось планувати на цей рахунок. Також низької популярності страхування життя сприяє недовіра, викликана банкрутством Держстраху і боязню високої інфляції.

На питання про те, як же переконувати людей нести свої гроші не в банки, а в страхові компанії, експерт Олександр Мельничук відповідає: «Переконати в дієвості програм страхування життя ми можемо тільки за допомогою практичної роботи і тих виплат, які вже допомогли багатьом людям. У 2015 році наступає термін великих виплат за першими численними договорами накопичувального страхування - заплановано до виплати понад 20 млн грн». Страховики кажуть, що за ризиковими договорами страхування щорічно виплачують українцям кілька мільйонів гривень.

Банкіри проти страховиків

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вказує і на об'єктивні економічні чинники, що перешкоджають страхування життя. Це обмеженість і "половинчастість" пільг в оподаткуванні. Якщо на Заході звичайна практика - повне виключення страхових внесків з бази оподаткування (тобто людина з них не платить ніяких податків), то у нас діє ряд обмежень, які зводять результативність цих пільг до нуля. Наприклад, сума страхових внесків, на яку поширюється податкова пільга, не повинна перевищувати 15% «білої зарплати» страхувальника.

Ще один приклад: для розвитку корпоративного пенсійного страхування за новим податковим законодавством передбачені вигідні умови - податкові пільги для підприємства, яке страхує своїх працівників з довгострокового страхування життя. У той же час єдиний соціальний внесок, що нараховується на страхові платежі, непідйомний для багатьох роботодавців, адже іноді досягає 37,5% від зарплати працівника.

Популярністі накопичувального страхування життя сильно заважає те, що прибутковість таких програм помітно нижче прибутковості банківських депозитів. Проблема українських страхових компаній і в тому, що нема куди вигідно вкладати кошти: внутрішні інвестиційні ринки слабкі, бідні і малоприбуткові, а купувати закордонні активи наші компанії не мають права.

Сьогодні страховий ринок досить регламентований. Є Національна комісія з регулювання ринку фінансових послуг, покликана перевіряти і контролювати діяльність страхових компаній з таких питань, як достатність резервів та активів, своєчасність здійснення виплат і т. д. Права страхувальників у разі банкрутства страхової компанії захищені Законом України «Про страхування». Ряд страхових компаній в Україні - «дочки» відомих і великих закордонних організацій. До того ж в Україні поширена практика перестрахування ризиків в закордонних страхових компаніях з доброю репутацією.

Навіщо це потрібно?

Ідея накопичити грошей на чорний день зовсім не нова. Але цивілізоване страхування життя, на відміну від простого відкладання грошей в панчоху, має мінімум дві важливі переваги.

По-перше, якщо йдеться про накопичувальне страхування, то воно забезпечує певний дохід. І для дожившої до зазначеного в страховому договорі віку людини такі програми виявляються непоганий інвестицією, що надає в підсумку вагоме доповнення до пенсії.

По-друге, якщо людина покине цей світ раніше терміну, його близькі отримають всю суму страховки відразу. Ця сума може виявитися значно більшою, ніж встиг витратити на страховку загиблий. Простіше кажучи, у разі раптової смерті або інвалідності годувальника його сім'я отримає відчутну матеріальну допомогу в найскладніший для себе час.