Хоча б раз, але у кожного виникала потреба в укладенні договору страхування.

Зокрема під час подорожі іноземними країнами потрібно мати при собі страховий поліс на випадок хвороби, а щоб використовувати автомобіль необхідно обов’язково застрахувати цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Не зайвою буде і добровільна автостраховка КАСКО, завдяки якій страхова компанія відшкодовує ремонт чи втрату власного автомобіля. Важливе також медичне страхування, захист від нещасного випадку; страховка для майна, нерухомості, тварин тощо.

Також чимало професій передбачають страхування відповідальності перед клієнтами.


Хто такі страховики

Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:

- фінансові установи, які створені у формі акціонерних товариств або товариств з додатковою відповідальністю (згідно із законодавством), які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;

- зареєстровані Уповноваженим органом (Національний банк України) постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Отже, перше, що потрібно знати про страхову компанію це – чи має вона відповідну ліцензію.

Укладення договору страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування, що розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Договір страхування відповідно до Закону, зокрема має містити такі умови:

- предмет договору страхування;

- перелік страхових випадків;

- розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума);

- розмір страхового платежу і строки його сплати;

- умови здійснення страхової виплати;

- причини відмови у страховій виплаті;

- права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору тощо.

Що таке страховий випадок та франшиза

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком і її розмір має бути обов’язково зазначений у договорі страхування.

Чому можуть відмовити у виплаті страховки

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

– навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

– вчинення страхувальником – фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

– подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

– отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

– несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

– інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Важливо! Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

Поради споживачам:

- Ретельно обирайте страхову компанію.
- Ознайомтеся з відгуками щодо діяльності страхової компанії, особливо в частині виплати страхового відшкодування.
- Уважно перегляньте умови договору страхування, у тому числі щодо переліку страхових випадків та підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.
- Дізнайтесь алгоритм дій страхувальника у разі настання страхового випадку.