Законопроект "про спліт" не є конституційним

КАСКО-Метр: пропозиція для заощадливих

Страхова компанія “Рідна” пропонує автострахування КАСКО з передплаченим пробігом.

Переваги страхової програми:
- Покриття усіх ризиків (повне КАСКО)
- Знижена ціна страховки
- Оплата частинами
- Без встановлення додаткових техзасобів

Дізнавайтеся подробиці та замовляйте страховку за телефоном/viber:

+38(067)3427090

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг №2413а (про "СПЛІТ") не містить достатніх правових механізмів для ефективної реалізації державного регулювання в сфері небанківських фінансових послуг, потребує суттєвого доопрацювання як по суті , так і редакційної.

До такого висновку дійшло Головне юридичне управління Верховної Ради України.

З огляду на позицію Конституційного Суду України про неконституційність положень закону, які не відповідають критерію якості закону в сенсі частини другої статті 32 Конституції України, оскільки вони суперечать таким елементам як принцип верховенства права, як юридична визначеність заборони свавілля "(рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2019 року №7-р), даний закон у разі його прийняття може стати предметом конституційного провадження", - наголошують юристи.

Також уточнюється, що такі висновки викликані, зокрема, тим, що законопроект не містить жодних вимог до рішень державних регуляторів, критеріїв або обмежень, яких вони повинні дотримуватися.

У той же час Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово нагадував про те, що "національне законодавство повинно надавати адекватний юридичний захист від свавілля і, відповідно, з достатньою чіткістю вказувати межі повноважень, наданих компетентним органам, і спосіб їх здійснення".

Відсутність прозорості в регулюванні питань, пов'язаних з роботою фінансової системи, йде врозріз з декларованими цілями законопроекту про підвищення інвестиційної привабливості України і є корупційним чинником, - зазначається у висновках управління.

Крім того, парламентські юристи звертають увагу, що в законопроекті суттєво розширені повноваження держорганів, правовий статус яких є досить специфічним, оскільки жоден з них не відноситься до певних на рівні Конституції гілок влади і здійснення контролю за їх діяльністю суттєво обмежена.

Законопроект наділяє новими повноваженнями Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Однак, правовий статус комісії, порядок визначення її повноважень не узгоджуються з ч. 1 ст. 6 Конституції України, згідно з якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Крім того, розширення регуляторних повноважень Нацбанку, є факультативним щодо його основної функції (ст. 99 Конституції), це може нести загрозу для її належного виконання, що є неприпустимим.

За матеріалами: Інтерфакс

SocButtons v1.5